Главная  О Компании     Новости Контакты

Стих про осень на украинском языке. Стих про овощи на украинском языке


Стихи про осень на украинском языке

ОСІНЬАвтор Л. НовиковаСіла осінь на порозі,Довгі коси розплела,Спілі яблука на возіДо бабусі привезла.Вітром двері відчинила:- Дари з воза забирайте!Павутинкою злетіла:- Через рік мене чекайте!

***

ЧАКЛУНКА

Осінь фарби готувала,У відерця наливала.Змішувала, чаклувала,Потім все розфарбувала.Придивіться, все довколаСтало різнокольоровим!

***

КОРОЛЕВА ОСІНЬ

Королева ОсіньВсіх до столу просить.Всіх без винятку частуєЙ для Зими запас готує.

***

ОСІНЬ

Нині осінь нас чарує,Неповторна, чарівна,Різні барви нам даруєІ дивує нас вона.Виглядає так казковоВосени і парк, і гай,Розмаїттям кольоровимПрикрашає осінь край!

***

ОСІННІЙ ПАРК

Вже побагрянілоЛистячко на клені,Але на вербиціЩе воно зелене.На каштані листяЗ жовтою каймою.Йду осіннім паркомТихою ходою.Таких фарб немаєВлітку, ні зимою.Недаремно осіньЗветься золотою.

***

ОСІНЬ

Ніби притомилося сонечко привітне:У траві пожовклій молочай не квітне.Облетіло літо листячком із клена,Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.Журавлі курличуть: летимо у вирій.Пропливає осінь на хмарині синій.

***

ДОЩОВА ОСІНЬ

Водить осінь хороводиТо із листя, то з дощів.На прогулянку виходятьПарасолі і плащі.Там розмову парасоліІз плащами завели:«Ах, як довго у неволі,У темниці ми були.Та вернулися тумани,Задощило в небесах,-І ми знову у пошані,Знов нас носять на руках».І прийшли тоді до згодиПарасолі і плащі,Що найбільша насолода –Це коли ідуть дощі.

***

ОСІННІ КЛОПОТИ

На городі осінь милаНам гостинці залишила.Зажурилась баба Ната:— Як же вчасно все зібрати?!Зберемося разом, друзі, —Допоможемо бабусі!Баранець з ягням удвохОбмолочують горох.Свинка й козлик залюбкиВ льох складають бурячки.

***

ОСІНЬ

… Осінь на узліссіФарби розбавляла,Пензликом легенькоЛистя фарбувала.Вже руда ліщина,Пожовтіли клени.В пурпурі осіннімТільки дуб зелений.Утішає ясен:- Не сумуй за літом!Геть усі дібровиВ золото одіто.

***

ШЕПІТ, ШЕЛЕСТ, ШЕРЕХ ЛИСТЯ

Шепіт, шелест, шерех листя…Ходить осінь золотиста,Жовтокоса, багряниста,З тихим шумом падолисту.Шелест, шурхіт по діброві…Стиха осінь колисковіШепче нам про неба просинь.Шепче осінь. Шепче осінь…

***

КАШТАНОПАД

Ось червонийВпав листок,А за нимКаштанчик – скок!Жовтий листНа землю ліг,Слідом зновКаштанчик – плиг!День за днемТаке підряд –Падолист,Каштанопад.

***

ОСІННІ ТАНЦІ

Вітер взяв сопілку в руки:— Ду-ду-ду!Хто зі мною потанцюєУ саду?Захиталися жоржини:— Може, й ми!Тільки ти нас над землею підійми!— Шкода часу,— вітер каже,—Підіймать!Видно, вам не доведеться танцювать!Тут як зірвуться листочки із дубка,Із вербички, із берези,Із кленка,— хто червоний, хто жовтавий, хто рудий,А хто трішечки зелений —Молодий.Як закрутяться у танціУгорі! І низенько над землею,У дворі. Вітер кинувся за ними:— Ой, ду-ду!От хто вміє танцювати до ладу!

***

ЛІСОВА КОЛИСКА

Стежка, озеро, стіжок –Все у падолисті,І в гніздечку для пташокЗадрімав сухий листок,Наче у колисці.

***

ОСІННІ ВІЗЕРУНКИ

Осінь килим ткала з листя —Візерунки золотистіЗ червонястими квіткамиТа барвистими стьожками.Осінь килим вишивала,Ниточок пішло чимало —Листя клена і калини,Дуба, ясеня, ожини,А між ними горобина —Наче полум’я горить!Осінь ткала з листя килим.Де-не-де щось зеленіло,Зверху смуга срібно-біла —Зранку паморозь блищить…

***

ОСІНЬ

Листячко дубове,Листячко кленовеЖовкне і спадаєТихо із гілок.Вітер позіхає,В купу їх згортаєПопід білу хатуТа на моріжок.Айстри похилились,Ніби потомились —Сонечка немає,Спатоньки пора!А красольки в’яліДо землі припали.Наче під листочкомВітер догоря.

***

ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА

Лісом осінь походила —Все навкруг позолотила.Залишила лиш ялинкуЇжачкові на хатинку.

***

ДАРИ ОСЕНІ

Восени врожай збираютьНа городах і в садках.Груші, яблука звисаютьНа тонесеньких гілках.В лісі білочка руденькаПід пеньком знайшла грибок.Ухопила — та хутенькоЗаховала в теремок.

***

ОСІНЬ

Коли вона загляне в сад —Наллється соком виноград,І різні яблука ренетСолодкі стануть, наче мед.Коли огляне баштани —Надмуться гордо кавуни,І запишається в хусткахТовста капуста на грядках.Як помандрує по гаяхЗ чарівним пензлем у руках —Все розмалює на путі,Берези стануть золоті!І ми її уклінно просим: —Заходь у гості, щедра осінь!

***

ЩО НА СПИНЦІ В ЇЖАЧКА?

Що несе на спинціСпритний їжачок?Він несе на спинціЗолотий листок.Що несе на спинціВ дощик і сльоту?Він несе на спинціОсінь золоту.

***

ОСІНЬ

Сумує жовтень в нашому саду.Поодцвітали мальви сніжно-білі,Хмелі перебродили у меду,І журавлі полинули у вирій.Вже не сміються ластівки малі.Не золотіє мак духмяним цвітом.А яблуні – заплакані й сумні…Вони не скоро знов побачать літо.Все листопади вдаль перенесли…Бузкова тиша. Сад тривожно-синійСмородина ще в залишках золи.А на гілках цвіте холодний іній.

***

ВОВК ОСІННЬОЮ ПОРОЮ

Вовк осінньою пороюПримостився під сосною –Шиє валянки вовчисько,Бурмотить: «Зима вже близько.Шубу теплу власну маю,Лапи в валянки сховаю.Ще пошию рукавиціВовченятам і вовчиці».

***

ОСІНЬ

Знову я дивлюсь в віконце:Он за ліс заходить сонце.В лісі ходить хитрий лис…«Мамо, що це, подивись?Вчора ліс ще був зеленимА сьогодні… онде клениЧервоніють, мов вітрила,І берізка пожовтіла».«Як красиво, — каже мама, -Це віконце — наче рама,А від сонця подарунок —Панни Осені малюнок».

***

БІЛОЧКА ВОСЕНИ

На гіллячках, на тоненьких,Поки день ще не погас,Сироїжки та опенькиБілка сушить про запас.Так нашпилює охайно,Так їх тулить на сосніІ міркує: а нехай-ноЩе побудуть тут мені!Поки дні іще хороші,Поки є іще тепло,А як випадуть пороші,Заберу їх у дупло.Буде холодно на дворі,Сніг посиплеться з дубів,Буде в мене у коморіЦіла в’язочка грибів!Але білочці не спиться.Дятел стукає: тук-тук!Щоб не вкрала їх лисицяАбо хитрий бурундук.

***

ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!

Як гарно в лісі восени!Кленову гілочку торкни -Вона здригається, бринить,Немов струни сталева нить.Жовтіють граби і дуби,Вкривають листячком гриби,Кущі, галявини, плаї,Сліди малесенькі твої.Навкруг завія золота -Багряне листя обліта.Сміється сіверко: “Лови!”,Зірвавши шапку з голови.І ти за шапкою біжишУ цей малюночок, у вірш,В дитинства сонячного світ,А мама дивиться услід.

***

ХОДИТЬ ОСІНЬ

Загорнулися в туманиЗапечалені світанки,Ходить осінь по стежинах,Губить літа витинанки.

***

ОСІНЬ

Трав м’які вершечкиЗжовкли на покосі.Вже тонкі вервечкиПосукала осінь,І на них гойдаєХмар важкі колискиТихо опадаєЛистя із берізки.Небо прохололеСіє дрібно мжичку.Щоб родило полеЖито і пшеничку.

***

ОСІННЄ

Жовте листя. Сіре небо.Яблука червоні.Заховавсь пташиний щебетУ моїй долоні.Попелясті павутини…Очевидно, осіньПросочилась по краплиніУ серпневі роси.Бродить вітер по алеях,Носить запах диму.Вітер губиться в ідеях:Як зустріти зиму?В сон поринули городи,Яблука зірвали.І зелене вийшло з моди,Сіре модним стало.Небо, тихе і похмуре,Мокне у калюжі.Чоловік задуму курить,Згадуючи ружі.Та нехай і згасла зелень,Хай і зблякла просинь, -Не печалься, рідна земле:В тебе славна й осінь!

***

КЛЕНОВІ ЛИСТКИ

Осінь, осінь… Лист жовтіє.З неба часом дощик сіє.Червонясте, золотистеОпадає з кленів листя.Діти ті листки збирають,У книжки їх закладають.Наче човники, рікоюЇх пускають за водою.З них плетуть вінки барвисті —Червонясті, золотисті.

***

ЗАЖУРИЛАСЬ БДЖІЛКА

Зажурилась бджілка…Що робити має,Бо у полі жовкнуть квіти,Де медок збирає.Де медок збирала, -Де вона гуляла,Там ті квіти, ясні квітиОсінь притоптала.І зима надійде,Вкриє гори й доли,Хто заплаче за квітками,Як не тії бджоли.

***

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад,Жовте листя стелить сад,За моря в краї далекіВідлетіли вже лелеки.Хмари небо затягли,Вітер віє з-за гори,Ходить осінь листопадом,Жовте листя стелить садом.

***

ОСІНЬ

Висне небо синє,Синє, та не те;Світе, та не грієСонце золоте.Оголилось полеОд серпа й коси;Ніде приліпитисьКрапельці роси.Темная діброваСтихла і мовчить;Листя пожовтілеЗ дерева летить.

***

ОСІНЬ

Осінню дмухнуло,—Висохли квіточки,Хмуро, безпритульноГлянули садочки.Жовкне і травиця.Така її доля,Хіба зеленитьсяХлібець серед поля.Хмара небо криє,Сонечко не блисне,Вітер вовком виє,Дощ потоком висне.Швидко погнав водиСтрумок бистрохвильний;Пташка від негодиПодалася в вирій.

***

ОСІНЬ

Автор М. ТрохимОсінь, ліс зашелестів,Опадає листя.Ліс накинув кожушокЗолотистий.Відлітають вже птахи,І пісень не чутиЗабуваються стежкиВ ліс забутий.

***

ПОТЕМНІЛИ КРОНИ СОСОН

Потемніли крони сосон,Тихо сіються дощі,Оголила темна осіньІ дерева, і кущі.І тепер здаля помітніГнізд воронячих шапки,Зникли птахи перелітні –Гуси, іволги, шпаки.У гіллі синиця тенька,Лущить зерна цілий день,І від білочки опенькиПоховалися за пень.

***

ОСІНЬ

Непомітно з’явилася осінь –День коротшим стає щодоби.Глянь, берізки – уже златокосі,І в дубів багряніють чуби.Вже у теплі краї відлетілиСонцелюби – дзвінкі журавлі,Не страшні їм тепер заметіліНа далекій південній землі.

***

ОСІННЯ ЛІЧИЛКА

Автор А. КоролівОдна – велика диня,А он два буряки,Три баклажани сині,Чотири огірки.А далі теж не пусто:Червоних п’ять перчин,Шість качанів капусти,Солодких сім морквин.Ще далі поглядімо,Що осінь принесла,Анумо полічімоОстанні три числа:Це – помідорів вісімТа дев’ять картоплин,А у вінку повислиАж десять цибулин.

***

ОСІНЬ, НАША ОСІНЬ

Осінь наша, осінь —Золота година,Неба ясна просинь,Пісня журавлина,Бабиного літаДовгі, білі коси…

***

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках,На доріжки й трави,Падають листочкиБуро-золотаві.Де не глянь, навколоКилим кольористий,Віти напівголіЙ небо синє-чисте.Метушні немає,Тиша й прохолода –Осінь золотаяТихо-ніжно ходить.Такий вітер капосний,Сам гуляє,А дітей на вулицюНе пускає.

***

ЖОВТЕНЬ

Автор Н. ПриходькоТихо осінь ходить гаєм.Ліс довкола аж горить.Ясен листя осипає,Дуб нахмурений стоїть.І берізка над потокомСтала наче молода.Вітер, мовби ненароком,Їй косиці розпліта…

***

ОСІННІЙ ДОЩИК

Пожовтіло листячкоНа кленочку,Почорніли айстронькиУ садочку.Заховалось сонечко,Не видати,Сипле вітер дощикомКругом хати.Стукотить і грюкаєУ віконця:«А що?.. Вам не веселоТут без сонця?».

***

ОСІННЯ ВИШИВАНКА

Вишивають гладдю журавліДощового неба скатертину.Вітерець безжально до земліНахилив пожовклу горобину.Оселився дощик на гіллі,Облітає айстра пелюстками,Вишивають небо журавліЧорними і білими нитками.

***

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синімПролітали журавлі,А сьогодні в безгомінніХодить осінь по землі.І від краю і до краю,Від двора і до двораЗолотого урожаюЗнов до нас прийшла пора.

www.porjati.ru

Стих про осень на украинском языке

Нарядилась осінь М. Хоросницька

Нарядилась осінь В дороге намисто, Золоте волосся Розплела над містом. Кольорові фарби Вийняла з кишені І малює осінь Жовтім по зеленім. Здогадатись можна В парку по деревах: Є червона фарба В неї і рожева... Ще й відтінків різних Безліч осінь має, А стрункі ялини Боком обминає... Їй не шкода фарби Й часу ні хвилини - Колються нікчемні Сосни та ялини Ти скажи нам, сонечко, Чом тепер не грієш, А на жовтім листячку Золотом яснієш? Посміхнулост сонечко: -Що на це сказати?! Попросило літечко Осiнь привітати!

***

ЧАКЛУНКА

Осінь фарби готувала, У відерця наливала. Змішувала, чаклувала, Потім все розфарбувала. Придивіться, все довкола Стало різнокольоровим!

***

ЗОЛОТА ОСІНЬ

Ще недавно в небі синім Пролітали журавлі, А сьогодні в безгомінні Ходить осінь по землі. І від краю і до краю, Від двора і до двора Золотого урожаю Знов до нас прийшла пора.

***

ОСІННІЙ ДОЩИК

Пожовтіло листячко На кленочку, Почорніли айстроньки У садочку. Заховалось сонечко, Не видати, Сипле вітер дощиком Кругом хати. Стукотить і грюкає У віконця: «А що?.. Вам не весело Тут без сонця?».

***

ЗОЛОТА ОСІНЬ

В парках і садочках, На доріжки й трави, Падають листочки Буро-золотаві. Де не глянь, навколо Килим кольористий, Віти напівголі Й небо синє-чисте. Метушні немає, Тиша й прохолода – Осінь золотая Тихо-ніжно ходить. Такий вітер капосний, Сам гуляє, А дітей на вулицю Не пускає.

***

ОСІННЯ ЛІЧИЛКА

Автор А. Королів

 

Одна – велика диня,

А он два буряки, Три баклажани сині, Чотири огірки. А далі теж не пусто: Червоних п’ять перчин, Шість качанів капусти, Солодких сім морквин. Ще далі поглядімо, Що осінь принесла, Анумо полічімо Останні три числа: Це – помідорів вісім Та дев’ять картоплин, А у вінку повисли Аж десять цибулин.

***

ПОТЕМНІЛИ КРОНИ СОСОН

Потемніли крони сосон, Тихо сіються дощі, Оголила темна осінь І дерева, і кущі. І тепер здаля помітні Гнізд воронячих шапки, Зникли птахи перелітні – Гуси, іволги, шпаки. У гіллі синиця тенька, Лущить зерна цілий день, І від білочки опеньки Поховалися за пень.

***

ОСІНЬ

Осінню дмухнуло,— Висохли квіточки, Хмуро, безпритульно Глянули садочки. Жовкне і травиця. Така її доля, Хіба зелениться Хлібець серед поля. Хмара небо криє, Сонечко не блисне, Вітер вовком виє, Дощ потоком висне. Швидко погнав води Струмок бистрохвильний; Пташка від негоди Подалася в вирій.

***

ЛИСТОПАД

Осінь, осінь, листопад, Жовте листя стелить сад, За моря в краї далекі Відлетіли вже лелеки. Хмари небо затягли, Вітер віє з-за гори, Ходить осінь листопадом, Жовте листя стелить садом.

***

Останнiй листочок Анатолій Камінчук

Листя падає Додолу. Засинає Гай і поле. На вербі Один Листочок. До зими Один Деньочок!

***

Золота осiнь

Йосип Бродський

Ще недавно в небі синім Пролітали журавлі. А сьогодні в безгомінні Ходить осінь по землі. Ніби сонцем вщерть налиті На гілках висять плоди, У багрянім жовтім листі Мріють веснами сади.

І від краю і до краю, Від двора і до двора Золотого урожаю Знов до нас прийшла пора.

***

Королева Осінь

Н. Замрія

Королева Осінь Всіх до столу просить. Всіх без винятку частує Й для Зими запас готує.

***

Осiнь

Петро Осадчук

… Осінь на узліссі Фарби розбавляла, Пензликом легенько Листя фарбувала. Вже руда ліщина, Пожовтіли клени. В пурпурі осіннім Тільки дуб зелений.

Утішає ясен: - Не сумуй за літом! Геть усі діброви В золото одіто.

***

Сю нiч зорi чомусь колючi

Ліна Костенко

СЮ НІЧ ЗОРІ ЧОМУСЬ КОЛЮЧІ Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала з кручі, сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» Сю ніч квітка питала квітку: — Що ж це робиться, поясни? Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени!

***

Осиній день...

Ліна Костенко

Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь,о! - та сама. Останні айстри горілиць зайшлися болем. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. Багдадський злодій літо вкрав, багдадський злодій! І плаче коник серед трав - нема мелодій!

***

Їжаки

Два веселі їжаки Накололи на голки Всі листки І сказали: — Ми — кущі, Золоті у нас плащі На дощі. Два веселі їжаки Накололи на голки Всі грибки І сказали: — Ми — пеньки, Наросли у нас грибки, Як горбки. Два веселі їжаки Позгортались у клубки Під голки І сказали: — Ми — грудки... Ну, а може,— будяки... Ну, а може,— їжаки Все-таки?..

Т.Коломієць

***

Ластівка

Ще сонечко всміхається І зеленіє гай, ЛастівкаА ластівка збирається Летіти в теплий край, Троянда розквітає, Ще чути гомін, сміх, Та осінь відчуває - Вона раніш за всіх.

***

Осінні місяці

Вересень вже поспішає, Його Жовтень доганяє, А за ними їхній брат - Похмурий, сірий Листопад. Це - осінні місяці, В них парасольки у руці. Та є також в них дні прекрасні, Вони прозорі, теплі, ясні.

bugaga.ru

Стихи про цветы на украинском языке | KidsClever

На данной странице собраны познавательные стихи про цветы на украинском языке, которые познакомят малышей и школьников с удивительными стихами на украинском языке.

 

Стихи про цветы на украинском языке

Квіти

 

Квіти, квіти... Чарівні квіти,

Кольорові, великі й малі...

Ви умієте душу зігріти,

Бо й самі ви — душа землі.

 

***

 

Квіти

 

А у мене проліски під вікном цвітуть.

І тюльпани радісно потім проростуть.

Ось нарциси гордо вже вилізли з землі.

Щастя всім приносять квіточки малі.

 

***

 

Білим цвітом красує калина,

за калину біліша Марина.

«Ти чого, як той місяць, ясна?»

«Я не знаю»,— сказала вона.

Раз вернулася пізно Марина,

а в волоссі біліє калина.

«Ти чого, як той місяць, чудна?»

«Я не знаю»,— сказала вона.

Та не вік же квітує калина,—

не вплітає вже квітів Марина.

«Ти чого, як той місяць, сумна?»

«Я не знаю»,— сказала вона.

А коли облетіла калина,

отруїлася зіллям Марина,

і, як місяць, бліда і страшна

в домовині лежала вона.

 

***

 

Весняні квіти

 

Ще на деревах голі віти,

Холодний вітер допікає.

Та зацвіли весняні квіти,

Над ними бджілонька літає.

А квіти ніжні і тендітні,

Як дотик ручок немовляти.

Біленькі, жовті і блакитні…

Вони прийшли весну вітати.

 

***

 

Хризантеми

 

Хризантеми нас цвітом чарують.

Пізня осінь прийшла до вікна.

В холоди квіти радість дарують.

Десь дівається думка сумна.

Промінь сонця фарбує довкілля,

В небі синьому хмарки пливуть.

Почорніло й померзло все зілля...

Хризантеми ж, мов зорі цвітуть.

Не страшні хризантемам погрози,

Сива паморозь, вітру дуття.

Не прийшли ще скрипучі морози,

Що у квіт забирають життя.

kidsclever.ru






23.10.2014
14.10.2014
13.10.2014
Статьи

  
Vershok-Koreshok | Все права защищены © 2018 | Карта сайта